Акушерство для студентів І та ІІ рівнів акредитації

Перейти до змісту

Головне меню

Теоретичний матеріал, 2 курс 2 семестр


Аномалії пологової діяльності

Належать до однієї з найпоширеніших патологій і є основною причиною материнської й перинатальної захворюваності і смертності, а також призводять до збільшення кількості операцій кесаревого розтину. Аномалії скоротливої діяльності матки виникають у 15-20 % жінок.

 
Передлежання плаценти


Передлежання плаценти зустрічається у 0,5-0,8% випадків від загальної кількості вагітностей.
Материнська смертність від кровотечі та геморагічного шоку при передлежанні плаценти сягає 3 %.
Кровотеча під час вігітності розвивається в 34 % випадків, під час пологів — у 66 %.


Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти


У третині випадків  є причиною масивної кровотечі, геморагічного шоку та ДВЗ-синдрому. Материнська смертність становить від 1,6 до 15,6 %, що зумовлено кровотечею і геморагічним шоком.


Кровотечі під час послідового періоду

В Україні за останні 20 років частота  масивних акушерських кровотеч залишається високою.
Впродовж останніх 5 років вони стійко займають друге місце в структурі причин материнської смертності. Причиною смерті  вагітних, роділь та породіль є не будь-яка кровотеча, а масивна крововтрата, що супроводжується тяжким геморагічним шоком.


Кровотечі післяпологовий період: гіпотонічна маткова, атонічна маткова кровотеча


У структурі причин материнської смертності акушерські кровотечі займають одне з перших місць, а їх частота  коливається від 2,5 до 8% по відношенню до загальної кількості пологів, при цьому 2–4%, пов’язані з атонією матки в послідовому та ранньому післяпологовому періодах.


Розриви промежини та шийки матки. Виворіт матки


Пологові травми посідають одне з провідних місць серед причин материнської захворюваності і смертності. Супроводжуються акушерськими кровотечами, призводять до інвалідності, зумовлюють гнійно-септичні ускладнення, погіршують якість життя. При ускладнених пологах іноді виникають найтяжчі травми — розриви матки. Частота акушерського травматизму — 10-20 %.


Розрив матки

Розрив матки під час вагітності або пологів є найтяжчим проявом акушерського травматизму. Частота його в різних країнах становить від 0,015 до 1,51 %. У 70—80 % жінок розрив матки виникає по старому рубцю, у жінок з неушкодженою маткою частота розриву становить 0,006 %.


Післяпологові септичні захворювання


Післяпологові септичні захворювання посідають одне з провідних місць серед причин материнської захворюваності і смертності, виникають у 2-10 % породіль.
Близько 80 % летальних наслідків поширених форм післяпологової інфекції зумовлені несвоєчасною діагностикою, пізнім хірургічним втручанням, неповним обсягом інтенсивної терапії.


Післяпологовий мастит

У структурі гнійно-запальних захворювань в акушерстві післяпологовий мастит досягає 5-65%. Частота гнійного маститу коливається від 2 до 11% породіль. Виникає в перші дні і місяці (до 4 місяців) лактаційного періоду, в основному на 7-20-й день після пологів.
Акушерка повинна вміти діагностувати післяпологовий мастит та кваліфіковано проводити профілактику, вчасно направляти для стаціонарного лікування та проводити подальший догляд за пацієнткою. Вміло проводити санітарно-освітню роботу про важливість грудного вигодовування.


Серцево-судинні захворювання і вагітність


У вагітних можуть зустрічатися хвороби серця від незначного пролапса мітрального клапана до синдрому Ейзенменгера, при якому вкрай високий ризик материнської смерті. Найбільш частими клінічно значущими видами кардіологічної патології в акушерській практиці є вроджені вади серця, набуті вади серця, кардіоміопатії, інфекційний ендокардит.
Розповсюдженість органічних хвороб серця серед вагітних становить 10-20 випадків на 1000 жінок.


Вагітність та ізосерологічна несумісність крові матері і плода. Вагітність при анемії


Ізосенсибілізація резус-негативних жінок наступає у 10% під час першої вагітності резус-позитивним плодом і стає причиною гемолітичної хвороби при наступних вагітностях. У структурі перинатальної смертності гемолітична хвороба складає 3-4 %. Тому, вчасна профілактика дозволяє знизити перинатальні втрати.


Цукровий діабет та вагітність
У близько 1% жінок дітородного віку ЦД виникає ще до вагітності – передгестаційний діабет, а у 2-5% це захворювання розвивається під час вагітності (гестаційний діабет).  При ЦД існує ризик формування у плода ембріопатії (частота від 3,5% до 8,0%) та фетопатії (75-100%).
Знання даної патології, принципів профілактики та лікування необхідні на будь-якому рівні надання акушерсько-гінекологічної допомоги.

Читайте. Ведення вагітних, хворих на цукровий діабет 1 типу згідно до УНІФІКОВАНОГО КЛІНІЧНОГО ПРОТОКОЛУ "ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 1 ТИПУ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ ТА ДОРОСЛИХ". Наказ від 29.12.2014 № 1021.


Інфекційні та венеричні захворювання і вагітність


Серед причин перинатальних втрат провідне місце посідає внутрішньоутробне інфікування плода, у 36-39% випадків є причиною перинатальної смертності. Частота внутрішньоутробного інфікування становить близько 10% від усіх вагітностей. Своєчасна діагностика, профілактика й лікування дають змогу значно знизити частоту перинатальних втрат, покращити результати перебігу вагітності та зберегти здоров’я жінок  новонароджених.

ІНФЕКЦІЙНІ ТА ВЕНЕРИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ І ВАГІТНІСТЬ


Акушерські операції, що переривають вагітність, зберігають вагітність

Небажана вагітність, незважаючи на значні зусилля, залишається однією з актуальних проблем.
За даними МОЗ України,  щорічно реєструється не менше 100 тис. випадків небажаної вагітності (близько 11 на 1000 жінок фертильного віку).
Використання  нових науково обґрунтованих технологій переривання небажаної вагітності, до- та післяабортне консультування, профілактика інфекційних ускладнень дають можливість убезпечити жінку і зберегти її репродуктивне здоров’я.


Акушерські операції, що готують пологові шляхи

Останні дослідження показують, що епізіотомія повинна проводитись виключно за показаннями і не більше, ніж в 10% пологів.
Обмежене застосування епізіотомії зумовлює
зменшення випадків травм промежини, зменшує потребу в накладанні швів, зменшує кількість ускладнень. Проте, обмежене застосування епізіотомії призводить до більшої кількості розривів в передніх віддлах.




Операції, що виправляють положення плода

Пологи в тазовому передлежанні відбуваються у 3,5 % випадків від загальної кількості пологів. Пологи в тазовому передлежанні вважаються межовими, мертвонароджуваність становить 9—14 %, це у 5—6 разів частіше, ніж при головному передлежанні плода.
Проведення зовнішнього повороту плода на голівку достовірно збільшує частоту фізіологічних пологів в головному передлежанні. Ускладнення при зовнішньому повороті виникають лише в 1 % випадків.


Розроджуючі операції: кесарів розтин, накладання акушерських щипців

Частота КР в Україні постійно зростає (16,1% у 2009), що збільшує ризик материнської та перинатальної захворюваності та смертності і створює проблему ведення вагітності та пологів у жінок з рубцем на матці, що стає показанням до повторного оперативного розродження, а частота ускладнень  під час повторного КР в 5 разів перевищує аналогічну при першому КР. Тому діяльність акушерської служби має бути спрямована на збільшення безпеки абдомінального розродження та зменшення частоти не обґрунтованого оперативного втручання.  


Плодоруйнуючі операції


Плодоруйнуючі операції виконують на мертвому плоді. При живому плоді їх виконують у рідкісних випадках, коли життя роділлі в небезпеці і немає умов для розродження іншим способом.
Акушерка повинна знати інструментарій для даних операцій, умови показання, протипоказання, особливості догляду у післяопераційний період.

 
Назад до змісту | Назад до головного меню